|
Ярослав Захаревич зробив чималий внесок у осінній серії матчів тернопільської "Ниви", був лідером команди і значно посприяв здобуттю очок нашою командою.
ФОТОГАЛЕРЕЯ. Ярослав Захаревич у іграх за тернопільську "Ниву" - осінь 2009 року
Загалом Ярослав поки що інтерв’ю не дає. Кілька разів було відмовив - ще не час, ще занадто молодий і нічого особливого у великому футболі не зробив, щоб бути об’єктом уваги, - скромно наголошує футболіст київського "Арсеналу". Однак для тернопільських уболівальників зробив виняток і це власне його перше інтерв‘ю в такому розширеному вигляді у футбольній кар’єрі.
- Як виникло питання про перехід до команди "Нива" (Тернопіль) і які завдання ставились перед тобою? Що це було - заслання? :)
- Ні, це було не заслання, так життя склалося, а загалом я туди їхав тільки з одною метою - грати у футбол, і мені були важливі не умови і ніщо інше, я приїхав, мені дуже сподобалось місто, загальна атмосфера...
- Яким був приїзд?
- Коли приїхав в Тернопіль, мені батько допоміг, приїхав зі мною, допоміг зняти квартиру. Тиждень пожив зі мною. Першу ніч ми з ним ночували на базі. Він дуже мені допоміг. Я не думав взагалі ні про що, крім основного.
- Яким був дебют?
- Приємно згадати цей матч. Я вийшов вперше за Ниву у матчі з "Прикарпаттям"... Ми виграли...
- Все почалося з перемоги....
- Так.
- З приїздом у Тернопіль змінився зміст твоєї гри, у "Арсеналі" гравці високого конкурентного рівня, ти потрапив у команду нижчу за класом і прийшлося брати на себе ініціативу, ставати лідером команди, брати на себе більше, ніж до цього. Які відчуття?
- Я дійсно тренувався в "Арсеналі" з першою командою, але в основному грав за дубль, виходив лише кілька разів за першу команду. В грі змінилося інше. Тернопіль, перша ліга - це зовсім інший рівень, ніж чемпіонат дублерів. Там вже грають дорослі "мужики" і все набагато цікавіше, ходять люди на футбол, підтримують, йде боротьба за очки, потрібен результат. Було дуже цікаво грати. В чемпіонаті дублерів йде тренувальний процес, граєш, щоб підвищувати майстерність, а тут є за що боротися.
- У складі "Ниви" ти забив гол "Дністру". Це був перший твій гол за "дорослі" склади. Пам’ятаєш як це було і що запамяталося з цього моменту.
- Це була моя третя гра і так вийшло, що вона була дуже важлива, ми підійшли до матчу нарешті в оптимальній формі. А гол як я забив? Ну гол спонтанний, м’яч в центрі поля підхопив, обіграв декількох гравців і вдало пробив. Так вийшло. Вийшло вдало... Ми саме виграли тоді 2:0. Це була перемога дуже важлива.
- Чи слідкуєш за матчами "Ниви" і що залишилося від тернопільського періоду позитивного?
- Уважно слідкую, залишилось усе дуже позитивне. Мені дуже сподобалось грати у футбол в Тернополі, була підібрана гарна команда, хороший тренер, як на мене дуже гарна людина.
Дуже сподобалось місто. Дуже. Я з задоволенням туди хочу поїхати в гості. Озеро - незабутнє. Взагалі дуже подобається Західна Україна. Люди, їх доброзичливість.
Зараз вся команда розійшлась, багато, хто грали, роз’їхались по інших командах, зараз, я знаю, що грає молодь. Бажаю їм успіхів, думаю, що вони будуть набиратися досвіду і прибавлятимуть у грі.
- З ким з гравців Ниви цього періоду, що ти грав, підтримуєш стосунки?
- Зустрічався з Юрієм Путрашем, що зараз грає за "Оболонь". Так вийшло, що ми першу ж гру грали один проти одного за дубль. Він - за дубль "Оболоні", я - за дубль "Арсенала". Ми поспілкувались перед грою і після..., також зідзвонювалися... Зідзвонююсь також з Віктором Ряшком...
- Ти почав регулярно виходити в основному складі за "Арсенал", чи розраховував, що так буде?
- Мене запросили на збори в Туреччину за першу команду "Арсеналу", я все робив, що від мене залежить, працював на повну, щоб завоювати довіру тренера. Він мені довірив, я вийшов проти "Карпат", дуже вдячний йому за цю довіру і намагатимусь виправдовувати його довіру і надалі. Не підводити.
- Як вважаєш, твоя майстерність зросла для основного складу Арсенала, чи ти краще вписуєшся в бачення гри В’ячеслава Грозного, ніж у попередніх тренерів. Тобто твоя регулярна поява за основний склад - це перш за все довіра тренера, чи підвищення рівня майстерності?
- Думаю, що це В’ячеслав Вікторович мені дає шанс, додає впевненості і я намагатимуся прибавляти з кожною грою та виправдовувати довіру.
- Хочеться спитати про збірну України. Ти викликався на збори молодіжки і зіграв за збірну Сербії. Що це для тебе значить? Чи є якісь плани по збірній? Попереду Euro 2012... Це буде гарний період, коли ти, будучи молодим, вже матимеш і досвід, і амбіції. Чи є по збірній потаємні бажання :) ?
- Та, це було більше для статистики (сміється).
Ну, по-перше, мені було дуже приємно, що мене викликали, я тоді грав у клубі в основному за дублюючий склад, а з першою командою тільки тренувався, а свою спроможність доказував хіба що в матчах за дублерів і мене викликали на товариську гру так, потренуватися. Я вийшов, зіграв 5 хвилин і після цього збірна для мене на даний момент закінчилася, але в майбутньому мені б дуже хотілося грати за збірну України, але для цього потрібно все робити в клубі, що від мене залежить, а там уже час покаже чи заслуговую, чи ні.
- Ще трохи про "Ниву". В команди була (є) складна фінансова ситуація, десь недораховувалися зарплати, десь обмежували фінансово футболістів, який був всередині колективу психологічний стан і чи могли вказані фактори вплинути на якість гри, результати матчів? Чи все-таки причина негативних результатів десь у нехватці майстерності, десь невезінні, можливо у деяких випадках в суддівських помилках?
- У першому колі у Тернополі була досить гарна команда, перш за все всі думали про футбол. Звичайно, фінанси необхідні, якщо ставиться мета, якої потрібно досягати, але хлопці - молодці, бились, можна сказати за своє ім’я, бились за "Ниву" і переживали за результат. В деяких матчах нам трохи не пощастило, з суддівством іноді був негаразд, в другому таймі часом не хватало зібраності в кінцівці. А загалом, звичайно, фінансування - немаловажливий фактор. Можна лише сказати, що футболісти терпіли цю фінансову скруту і билися, боролися... (Робота Ярослава Захаревича в "Ниві" НЕ ОПЛАЧУВАЛАСЯ жодною з сторін - karacool)
- Загалом про футбольну обстановку в Тернополі. Стадіон, уболівальники... Які враження від футбольного Тернополя?
- Враження були просто супер. Це був дійсно рівень підтримки. Уболівальники дійсно підтримують команду. Стадіон дуже гарний. Я грав задля уболівальників. Такої атмосфери я ще ніде не відчував. В більшості до того моменту я грав за дублери. І стільки уболівальників, тисячі три щоразу, і всі підтримують так щиро. Дуже приємні люди - тернополяни. Стадіон - просто супер. Місто теж дуже гарне.
- Ну, насправді стадіон вже старенький, ще потребує реконструкції.
- Я не думав, про це, що стадіон старенький, мені дуже подобалось, що там було якось дуже затишно, плюс підтримка, я тільки ради цього був готовий "рвать і метать", ради підтримки, такого ажіотажу. На ігри дублерів мало хто ходить. А заради уболівальників хочеться грати.
- Повернемось до деяких подій осені, коли Малий через травму вибув і не грав у кількох останніх матчах осені. Наскільки великою для Ниви була ця втрата і як це вплинуло на результат? З "Кримтеплицею" вдома ми не змогли взяти очки і ще в деяких матчах?..
- Думаю, що це була дуже велика втрата для нас. Якби грав Паша, якби ми продовжувати грати тим складом, що ми у Овідіополя виграли, ми б ще очок дев’ять змогли добрати на цьому відрізку чемпіонату. Павло дуже гарний талановитий футболіст, думаю, що він про себе ще заявить у великому футболі. Також міг би відмітити голкіпера Олександра Ільющенкова. Думаю, що в нього теж велике майбутнє.
- Про особисте життя... Чим ти любиш займатися, які інтереси, де вчишся?.. Хоббі?
- Хоббі особливих немає. Я навчаюся в педагогічному університеті ім. Драгоманова на факультеті фізвиховання на тренера футболу чи викладача фізкультури, більше напевне з нахилом до футболу, по завершенні зможу викладати у навчальних закладах, навчання для себе вважаю досить важливим, після школи одразу поступив, зараз на 4-му курсі, влітку у мене уже захист диплому.
Хоббі, хоббі... Люблю я ще волейбол, пляжний волейбол, літо в значній мірі проводжу на озері. Настольний теніс, більярд, загалом те, що і більшість футболістів люблять.
Люблю море... Рибалку. Ну без рибалки ніяк...
Дівчат люблю... (сміється)
- Чи відчуваєш якісь переваги як футболіст прем’єр-ліги?
- Ні-ні. Я не така людина. Спочатку треба досягти певного рівня. Про "зіркову хворобу" зараз не можна говорити і близько. Саме зараз треба інтенсивно працювати і "вигризати своє місце під сонцем".
- Тобто футбол - пріоритет і плани - досягти максимуму?
- Так, в мене футбол на першому місці з самого дитинства. Мій батько - фанат футболу, так що в мене все життя зв’язано з футболом і більш важливого у житті крім цього не бачу.
- Про "Ниву" поговорили. Зараз граєш в Прем’єр лізі. Які враження?
- Дуже сподобалась гра у Львові ("Карпати" - "Арсенал2 - 3:3). Ми мали вигравати і прикро, що зіграли внічию. Ще вразила підтримка уболівальниками своєї команди у Львові. Вразила "Донбас-Арена". Таких стадіонів я ще не бачив. Коли приїхали, було передматчеве тренування. Враження - просто супер. Побільше б таких стадіонів і побільше б на таких стадіонах грати...
- Наступний матч "Нива" грає з "Арсеналом"... (З Білої Церкви... :)) Що хочеш побажати...
- Хочу побажати хлопцям, щоб вони билися до кінця, радували своїх уболівальників, які їх палко підтримують, бажаю удачі, щоб чіплялися за очки, щоб усе налагодилось у команді, щоб налагодилось фінансування клубу; уболівальникам, щоб їх улюблена команда залишились в першій лізі, і думаю усе буде гаразд...
Насамкінець Ярослав Захаревич, екс-гравець тернопільської "Ниви" висловив побажання, щоб про цю розмову прочитало побільше тернопільських уболівальників.
Інтерв’ю організовано сайтом www.karacool.com.ua, 11.04.2010. Розмовляв Василь Арський.
ФОТОГАЛЕРЕЯ: Ярослав Захаревич у матчі "Динамо" - "Арсенал" (10.04.2010), фото www.karacool.com.ua
|
