Нива (Тернопіль) - Динамо (Київ) - 2:0

Це був період початку тріумфального сезону київського "Динамо". Початок другого в історії великого злету найпопулярнішого  українського клубу. Вікно, що утворилося у зв’язку з матчем збірної СРСР, було заповнене матчем у Тернополі. Неймовірний ажіотаж та повний аншлаг на 17-тисячному тернопільському центральному стадіоні, адже приїхав практично основний склад "Динамо". Відсутні були лише 5 гравців, запрошені на той момент гол. тренером зб. СРСР Малофеєвим на відбірковий матч чемпіонату світу (СРСР - Данія - 1:0). Через 9 днів після програшу у Тернополі - у "Динамо" безпрограшна серія в єврокубках від матчу Динамо - Утрехт (4:1)... і аж до фіналу Кубку Кубків Динамо - Атлетіко (3:0), а далі - поїздка  у повному складі на чемпіонат світу в Мексику...

Пропонуємо огляд цього матчу у газеті "Вільне життя" (1985)

Прогнози не збулися

У цей вечір стадіон облас­ного центру був переповнений. І мало хто з присутніх сумні­вався в тому, що у товаристському матчі тернопільської «Ниви» і київського «Динамо» перемогу здобудуть спорт­смени вищої ліги. Хоча на гру не приїхало ряд футболістів «основи» (вони у складі збір­ної СРСР готуються до матчу із збірною Данії, який відбуде­ться у Москві сьогодні), у ко­манді киян не бракувало авто­ритетів. Кому, скажімо, із фут­больних знавців не відомі прізвища В. Чанова, В. Безсо­нова, С. Балтачі, А. Баля, І. Беланова, М. Оліференка? Устигли цьогоріч зарекомен­дувати себе і молоді футбо­лісти В. Рац, В. Євсеєв, І. Паламар, О. Гущин. Так, що прог­нози болільників мали реаль­ні підстави. Вони ще й грунту­валися на тому, що «Динамо» сьогодні — лідер чемпіонату СРСР і перебуває у прекрас­ній  спортивній формі.

Перші хвилини матчу прой­шли під «диктовку» киян. Вони провели цікаву комбінацію, яка завершилась ударом М. Оліфренка. Але м'яч про­летів поруч із стійкою воріт. А далі події розгортались не так, як прогнозувалися. Авто­рами футбольних метаморфоз стали спортсмени тернопіль­ської «Ниви», які в цьому мат­чі продемонстрували чи не найкращу свою гру. У госпо­дарів виходило майже все, що потрібно, аби перемогти такого іменитого суперника: і настрій на самовіддану гру і взаєморозуміння всіх ланок, і вдал| технічні прийоми, і правильна організація гри, і тактика дій. Бували моменти, коли ставало не зрозумілим: хто кого екзаменує — команда вищої ліги команду другої чи навпаки?

Особливо добре зіграли за­хисні лінії «Ниви», де «на ви­соті» був Леонід Галюта. Йо­му вдало асистували Ігор Цисельський, Роман Мацюпа, Ігор Біскуп. Біскуп до того ж часто підключався в атаку, чим завдавав немало клопоту київ­ським захисникам. Зрештою активність захисника «Ниви» призвела до гола. Його за­бив Ігор Біскуп наприкінці першого тайму. Але рахунок тернопільчани   могли відкрити значно раніше. На п'ятнадця­тій хвилині після сильного удару здалеку В. Венгреновича м'яч потрапив у перекладину Ще через кілька хвилин віч-на-віч з Чановим вийшов В. Дикий, та півзахисник не зумів переграти воротаря і м'яч вийшов на кутовий. Йо­го вдало розіграли тернопіль­чани, а прострільну передачу на ближній кут воротарської І. Яворський використав для прицільного удару. Від гола киян врятував Андрій Баль, який вибив м'яч з воріт. До перерви рахунок не змінився.

Здавалось, у другому таймі все стане на свої місця: кия­ни захоплять ініціативу. Та виявилось, що у цей вечір не збутися ніяким прогнозам. Другий тайм господарі, як і нічого не було, продовжували грати на тих же нотах: вдало контролювали м'яч, уміло за­хищалися, діяли гостро в атаці.

Глядачі встигли полюбити голи, які забиває Ігор Явор­ський ударами головою. їх уже, не безпідставно називають «фірмовими». Другий м'яч, за­битий у цьому матчі І. Яворським, є зразково-показовим. Все було зроблено, як на тренуванні. Прохід правим флангом П. Прядуна, вивірена передача у штрафну під удар головою. І. Яворський пробив у лівий від воротаря кут. Відчайдушний стрибок Чанова не допоміг. 2:0.

Як не намагалися кияни за­бити хоча б гол престижу, їм цього не вдалося. Цілком заслужена перемога господарів. Вона має стати добрим стиму­лятором для успішної гри «Ниви» на фініші чемпіонату республіки. Та й для «Динамо» матч у Тернополі стане повча­льним уроком.

П. ДЖУМАК, футбольний оглядач «Вільного життя».

ЗГАДУЄ ВІКТОР РЯШКО:

- Я грав  у цьому матчі. Добре його пам’ятаю. Нам тоді вдавалося все. Вщерть заповнені трибуни - це було вражаюче. А після матчу нас просто носили на руках.